Після створення Центру гунгарології – розробили та затвердили програму досліджень, а також, разом з викладачами угорської кафедри, стежили за виконанням програми. Щотри роки Центр подавав до Міністерства освіти України науковий проект і, таким чином, мав змогу вивчати ці теми за державного фінансування. Кожна держбюджетна тема планувалось на три роки. Таких тем нами виконано 14, а саме:
1. Угорські говори Закарпаття у їх взаємозв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами.
2. Історія Закарпаття з найдавніших часів до наших днів: комплексні дослідження і вивчення архівних першоджерел, демографічних, соціолінгвістичних та інших аспектів (разом з істориками), ДБ – 4. 5. 3. 1 (1990–92).
3. Угорсько–українські міжмовні та міжлітературні зв’язки. Функціонування української мови як державної у багатонаціональному Закарпатті, ДБ – 4. 20. 05 (199092).
4. Комплексні дослідження ономастики та етнічної історії слов’янського і неслов’янського населення Закарпаття в їх взаємозв’язках з сусіднім угорським населенням, ДБ – 57 (1991–93).
5. Взаємоплив та взаємозбагачення культур українського та угорського населення Закарпаття в галузі дослідження народних обрядів та звичаїв, ДБ – 103 (1992–94).
6. Інтерференція мов (діалектів) Карпатського ареалу. Угорська література у її взаємозв’язку з літературою сусідніх народів, ДБ – 168 (199395).
7. Українсько–угорські етнокультурні, мовні та літературні взаємозв’язки, ДБ – 247 (1995–97).
8. Комплексні дослідження лексикографії та топонімії, укладання Угорсько–українського словника, ДБ – 347 (1997–99).
9. Комплексне дослідження угорської літературної та діалектної лексики у її взаємозв’язках з неспорідненими мовами, ДБ – 437 (2000–02).
10. Мовна взаємодія у поліетнічному соціумі на Закарпатті, ДБ – 529 (2003–05), а у 2006 р. приступили до виконання нової теми: „Мова та культура: соціолінгвістичний, прагматичний і комунікативний аспект їх взаємодії”, ДБ – 367 (20062008).
11. Мова та культура: соціолінгвістичний прагматичний і комунікативний аспект їх взаємодій, ДБ – 367 (2006–2008)
12. Взаємовплив мов, літератур та культур у Карпатському басейні, ДБ – 529, 2009–2011.
13. Комплексне лінгвогеографічне дослідження українсько–горських міжмовних (міждіалектних) контактов – джерело вивчення історії мови, культури двох сусідніх народів, ДБ – 808 (2012–2014).
14. Українська мова як державна в угорськомовному середовищі на Закарпатті. Українізми в угорській мові ДБ–850 (2015–2017)
Крім того, за договором з МОН від 30 жовтня 2006 року за № Ф20/3 – 2006 та наказом Міністерства науки і освіти України від 19 жовтня 2006 року за № 712 у рамках транскордонного співробітництва з Дебреценським університетом нами виконувалася наукова тема „Етнолінгвістичне дослідження українськоугорських взаємозв’язків”. Була поставлена мета комплексно дослідити спільні і частково відмінні форми і шляхи взаємовпливу української мови на угорську і навпаки, а також розкрити специфіку внутрішніх механізмів функціонування досліджуваних мов та її відтворення у мовленні носіїв.
Основною метою проекту є фундаментальні наукові дослідження етнолінгвістичних, в тому числі соціолінгвістичних, прагматичних і комунікативних аспектів взаємодії української та угорської мов на матеріалі говірок Закарпаття.
Сприятливе географічне розташування Закарпаття на кордоні України з Угорщиною, Словаччиною, Польщею слугує ефективною і надійною основою для проведення широкомасштабних наукових досліджень на базі зібраного фактичного матеріалу, першоджерел та наукових праць провідних закордонних вчених. Запропонована тема присвячена розробці теоретичних і прикладних проблем українськоугорських взаємозв'язків, у першу чергу їх етнолінгвістичних досліджень, що дозволяє вивчати форми і зміст власне мовних зв'язків з культурою, побутом носіїв української та угорської мов. На Закарпатті загалом проживають корінні угорці, є угорські школи, гімназії, ліцеї, кафедра угорської філології УжНУ, Центр гунгарології. Все це робить можливим ще тіснішу співпрацю українців та угорців, глибше взаємовивчати культурну спадщину й надбання світової культури, особливо в період активної інтеграції України в світовий простір. У цьому контексті надзвичайно актуальним і науково необхідним вважаємо комплексне етнолінгвістичне дослідження українськоугорських взаємозв'язків, яке сприятиме цілісному й повному розкриттю специфіки взаємодії двох неспоріднених мов і культур, місця й ролі національномовного компонента в системі досліджуваних різноструктурних мов, а також мовленні мовців. До цього часу такого характеру дослідження залишалися поза увагою дослідників