Гунгарологі я займається питаннями матеріальної та духовної культури минулого і означає сукупність наукових галузей, що мають справу з сучасністю та її традиціями.
Кожна національна культура є самостійною складовою частиною за-гальнолюдської культури, має самобутнє забарвлення і неповторну цінність, а тому її вивчення може становити загальний інтерес.
Гунгарологія – міждисциплінарна галузь дослідження, яка займається вивченням мови та літератури, народної поезії, історії, етнографії, культури та мистецтва угорського народу в різні історичні періоди розвитку. Гунгарологія сьогодні є міжнародною наукою (як славістика, германістика, тюркологія тощо), її метою є плекання та розвиток тих національних дисциплін, які узагальнюють та аналізують наші знання про минуле, сьогодення та стосунки угорського народу з іншими народами; дослідження матеріальної і духовної культури народу.
Викладання та дослідження гунгарології на Закарпатті поглибилося після 1963 року, коли в Ужгородському державному університеті було відкрито угорське відділення і розпочато підготовку вчителів угорської мови та літератури. Викладачі в основному проводили навчально-методичну роботу, але також займалися науковою роботою, оскільки викладання йде рука об руку з науковою діяльністю – вона становить органічне ціле.
Настав час, коли при кафедрі створився науковий інститут, де на пер-шому місці – дослідження, і це Центр гунгарології. При його створенні ми отримали ефективну допомогу від Міністерства освіти та культури Угорщини, зокрема від академіка Бейло Кепеці, тодішнього міністра освіти та культури. Розпочалися переговори між Будапештом і Москвою, в результаті яких в Ужгороді на Закарпатті на базі кафедри угорської філології Ужгородського державного університету було створено Центр гунгарології.
Дата відкриття Ужгородського центру гунгарології 14 січня 1988 р. Директором Центру став професор Петро Миколайович Лизанець, завідувач кафедри угорської філології, який успішно керував вищевказаним інститутом до 2018 року.
Розроблено статут, план роботи та кошторис Центру.
Чому саме в Ужгороді відкрився Центр гунгарології? На це було кілька причин. По-перше, у 1963 році в університеті було відкрито угорське відділення, а в 1964 році була заснована перша в країні кафедра угорської мови та літератури, завданням якої була підготовка викладачів угорської мови та літератури для угорськомовних шкіл районів; більшість наших випускників – викладачі, багато з них працюють журналістами в регіональних редакціях угорськомовних газет і телебачення, деякі з них – наукові співробітники; на кафедрі угорської філології з 1966 р., крім викладацької, велася активна навчальна робота, у 1968 р. відкрито також аспірантуру; по-друге, на Закарпатті угорці живуть у безпосередньому контакті зі слов’янськими та неслов’янськими сусідами. У дослідженні цих зв’язків були суб’єктивні елементи, і ми пе-реконані, що співробітники Центру гунгарології з усією відповідальністю сприяють об’єктивному розгляду мовних, літературних, етнографічних та історичних зв’язків.
Міністерство освіти України започаткувало Центр із 8 штатних пра-цівників, а на кінець 1989 р. їх кількість зросла до 5 докторів і кандидатів наук. На жаль, у 1991 р. фінансування зменшилось, а працівників стало лише 5, а згодом 4. Зараз у Центрі працюють лише 3 співробітників, які роблять все можливе, щоб ця установа продовжувала існувати та ефективно функціонувала в Ужгороді.
Метою Центру гунгарології є: сприяння та координація наукової, пе-дагогічної та іншої роботи зі збереження та розвитку угорської мови, угорської літератури, етнографії, історії та культури; сприяти співпраці між дослідниками та викладачами різних установ України, які працюють у цій галузі. Активізувати вивчення культури угорського населення Закарпаття у тісних стосунках з українською та іншими національностями краю.
Які завдання ставив перед собою Центр гунгарології? Насамперед ми хочемо служити науковою базою для наших угорських дослідників; по-друге, підтримувати тісний контакт з угорськими науковцями Угорщини та інших країн. Ключовим завданням є координація угорських досліджень у нашій країні, а також вивчення матеріальної та інтелектуальної культури та багатогранних контактів угорців, українців і русинів, які століттями проживали разом на Закарпатті.
Немає сумніву, що Ужгородський центр гунгарології має перевагу над іншими європейськими гунгарологічними центрами, оскільки угорці століттями проживають на Закарпатті у тісних зв’язках з іншими націо-нальностями краю, і ми маємо можливість зібрати їхню багату народну поезію, діалектні та етнографічні матеріали з більших глибин; ми можемо вивчати їхню літературні та культурні традиції, матеріальну та інтелектуальну культуру закарпатських угорців, історичних рукописів, архівні матеріали тощо.